Сьогодні мала можливість поговорити з татом по душах. Хоча, в принципі, останнім часом в нас таке частенько відбувається. І, не буду приховувати, мені це дуже подобається.
Так от, говорила я сьогодні з ним про все: про бокс, про політику, про моє навчання і випускний, про стосунки в нашій сім’ї… Не оминули ми тему моїх відносин з Кошаком. Дізналась я про ставлення тата до цих стосунків, що він думає з цього приводу і перспективи з його точки зору.
Договорились до того, що, як виявилось, тато знає частину нашої з Кошаком спільної біографії, якої самі ми не пам’ятаєм 🙂 Так от, мій татусь пам’ятає нашу першу (!) зустріч – знайомство. Я дійсно була в шоці, враховуючи те, що ми знаємо один одного з дитинства.
Якою ж була наша перша зустріч?
Діло було в моєї бабусі в селі. Кошак мій тоді вперше приїхав до своїх грендперентс. Мене, малявку-шмакадявку, ведуть на пляж, а це чудо бігало за двором. Побачив мене, остовпів і промовив одну-єдину фразу: «Я тебя хочу» і побіг за мною)) Бліін, ну йому тоді було явно не більше 6 років, якщо навіть не менше)) Після цього інциденту всі бабулічки в селі говорили про то, що я тому маленькому хлопчику дуже сподобалась.
Наступний спогад з нашого спільного дитинства вже мій. Після нашої першої зустрічі пройшло вже пару років. Не пам’ятаю точно, яка пора року була. Але чітко пам’ятаю, що ми були тепло вдягнені і гуляли на вулиці. Линув дощ, і ми побігли до мене в хату. На голові в Кошака був капішон, і коли він намагався розв’язати шнурочки на ньому, вони заплутались. На допомогу прийшла я. Доки я там намагалась розплутати цей ледь не морський вузол, Кошак сказав мені, що я йому дуже подобаюсь.
Йдемо далі. Спогад наступний. Знову ж таки, з останньої зустрічі, яку я пам’ятаю, пройшло пару років. Здається, вік Кошака тоді був в районі 8, мій – в районі 6. Теж ще малявки. Так от, ввечері, ми всі такі класні, вийшли гулять. Таких класних нас було 4: я, мій Кошак, Настасья і Діма. На той час Дімі подобалась Настасья, і він почав за нею бігати (в прямому і переносному сенсі цього слова). Настасья ж не одобряла цих залицянь, тому від нього тікала. Здогадайтесь, хто бігав за мною? Правильно, Кошак. Пам’ятаю його фразу: «Ксюююш. Ты мне очень сильно нравишься». Але більше всього мені запам’ятались інші його слова. В мене тоді ще було довге, густе русяве волосся, і Кошак постійно повторював мені: «Дай я потрогаю локоны твоих волос. Они у тебя очень красивые».
Наступна зустріч наша, яку я пам’ятаю, відбулась вже в 2009 році. Саме цього літа ми почали вперше зустрічатись. Відносини протривали трохи більше року, але, по нашій взаємній дурості, припинились.
І от зараз за вікном 2012 рік. Наші стосунки з Кошаком відновились. І я не жалкую, що дала другий шанс нам обом.
Судячи з вищеописаних ситуацій, наші стосунки потроху зароджувались ще в дитячі роки. Кожну зустріч Він повторював мені, що я йому дуже подобаюсь. І вже зараз я чую від Нього інші, більш серйозні слова – «Я тебе кохаю».
І, особисто в мене, після аналізу всього цього, постає питання:
А, може, це дійсно доля?
