Месяц: Август 2012

Дні поруч з Ним летять з швидкістю світла. Але ж так хочеться хоча б на трішечки знизити ту швидкість. Так хочеться поставити на паузу час, коли Він поруч зі мною, і насолоджуватись його присутністю.

Я обожнюю, коли Він цілує моє зап’ястя. В цьому поцілунку цілий букет: ніжність, пристрасть, любов..

Я заплющую очі, коли Він заривається носом в моє розпущене волосся і цілує мені шию.

Я люблю, коли він мене тримає за руку. В ці моменти я відчуваю себе ще більш захищеною.

Мені подобаються наші прощання щовечора. Подобаються вони, зрозуміло що не тим, що ми розлучаємось на ніч, а тими поцілунками, якими Він мене засипає. І подобається той момент, коли ми вже побажали один одному «добраніч», я вже відхожу на кілька кроків, і Він мене хапає за руку і знову цілує.

Мені подобається його погляд. Він такий загадковий..

Мені подобаються ті кумедні ситуації, в які ми разом час від часу потрапляємо. Так можем тільки ми..)

Я абсолютно не знаю, що з нами буде завтра. Про це я можу лише здогатуватись. Я не знаю, чи витримають наші відносини випробування відстанню вдруге. На це я можу лише сподіватись. Я не знаю, наскільки він відвертий зі мною, але я йому довіряю.

З впевненістю можу сказати, що без Нього мені паскудно. Телефонні розмови часом трохи стирають відстань, але бувають моменти, коли вони наводять її жирною лінією, щоб до свідомості дійшло, що він дофіга далеко. І від того стає ще гірше.

Але не дивлячись на всі ці перешкоди, я чекаю нашої наступної розмови, неважливо, буде вона по телефону чи в скайпі, і, звісно, чекаю нашої зустрічі. Бо це дофіга важко не бачити один одного тижнями чи навіть місяцями.

«а я чекатиму стільки, скільки треба

Я чекатиму лише на тебе...»

Не знаю, чи наступаю я на граблі, прийнявши дане рішення. Не знаю, чи пожалкую я про те, шо кинула Алєхандро, коли навіть відносини ще толком і не почались, але хєрня всьо то, шо двічі в одну річку не ввійдеш.

Ввійшла.

Я ввійшла. В мене вже метелики атакували пузо і не бажають звідти виселятись. Я без нього вже не можу. Ось я лише 4 день його не бачила, а вже рахую не дні – години до нашої зустрічі.

Мені з ним так затишно, так спокійно, так хороше.

Саме таких відносин я шукала після того, як ми розійшлись тоді. Але ні з ким мені не було сааме ТАК.

Він для мене був всім життям в 15 років. І зараз я живу ним. Я не знаю, на скільки в нього до мене все серйозно, але знаючи його, знаючи те, що почути від нього слова типу «я тебе кохаю» майже нереально, я їх почула.

Кілька днів тому я думала, шо відкину копита. Почала задихатись, руки, ноги німіють.. В мене істерика і Оленятко відвів мене додому, нічого Йому не сказавши. Мене напічкали заспокійливим, але ніхєра не допомагало – істерика продовжувалась. Але тепер вже по причині того, що я думала, що знову повторюється та ж сама ситуація, що і колись з ангіною – Він не прийде. Але.. Прийшов.

Близько першої години ночі. Я п’ю чай на кухні з татом. Тихенький стук в двері. Тато відчиняє їх. На порозі стоїть Він.

— здравствуйте. А можна увидеть Вашу дочь?

Тато мальох афігєл. Та і я теж. Коли побачила його в дверях, сльози миттю висохли. Як тільки-но я переступила через поріг до нього, він мене міцно-міцно обійняв і почав цілувати моє обличчя, а я ще була слабка і просто пригорнулась до нього. Я його добряче налякала. Та і не лише його. Він думав, шо я на нього образилась через дурний жарт Оленятка. Ми тепер називаєм цю ситуацію «10 кришок»))) Ми десь трохи більше години сиділи в мене в альтанці, він мене міцно обіймав, а я своїми слабкими руками намагалась так само міцно обійняти його.

Говорили з ним, говорили і тут:

— я тебя очень сильно люблю.. – цілує в скроню

— про кохання говорити ще рано..

— нет. Ты ведь знаешь, что словами я не бросаюсь. И сейчас говорю это совершенно осознанно..

— Да, знаю… А я тебе обожнюю.

Я не переживу, якщо ще раз втрачу його. Я кохаю його. Я обожнюю його. Я хочу бути поруч з ним. Я хочу засинати в його обіймах і прокидатись від його поцілунків. Я хочу готувати йому сніданок, обід, вечерю.. я просто хочу бути з ним. І як же ж мені хочеться вірити, що це все взаємно і що це надовго..